Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Капітанська О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Соколовська-Сергієнко О. Г. Активність фотосинтетичного апарату та продуктивність озимої пшениці за обробки хелатованим мікродобривом і стимулятором росту [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко, Г. О. Прядкіна, О. С. Капітанська // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 4. - С. 321-329. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_4_8 На рослинах двох сортів озимої пшениці Фаворитка і Смуглянка, вирощених за умов дрібноділянкового досліду й оброблених хелатованим мікродобривом аватар і стимулятором росту енерген, вивчено динаміку листкового індексу посівів, масу сухої речовини надземної частини рослин, чисту продуктивність фотосинтезу, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорцевих листків у період колосіння - молочно-воскова стиглість, зернову продуктивність рослин. Встановлено, що обробка рослин мікроелементним комплексом позитивно впливала на листковий індекс посівів обох сортів в окремі фази вегетації, а обробка стимулятором росту - лише на індекс сорту Смуглянка. За дії обробок збільшувались маса сухої речовини надземної частини рослин на одиницю площі посіву у фази молочної та молочно-воскової стиглості, чиста продуктивність фотосинтезу протягом періоду молочна - молочно-воскова стиглість зерна, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів у порівнянні з відповідними показниками рослин контрольних варіантів. Збільшення добового продукування біомаси одиницею листкової поверхні посіву підтвердило, що обробка рослин озимої пшениці стимулятором росту і мікродобривом сприяла підвищенню активності їх фотосинтетичного апарату. Доведено, що зростання зернової продуктивності зумовлене оптимізацією площі асиміляційної поверхні на початку репродуктивного періоду та вищою активністю фотосинтетичного апарату озимої пшениці в період наливання зерна. | ||
| 2. |
Капітанська О. С. Зв'язок показників активності фотосинтетичного апарату озимої пшениці з урожайністю за дії хелатованих мікродобрив [Електронний ресурс] / О. С. Капітанська, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик, Ж. З. Гуральчук // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 530-537. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_9 Вивчено показники, що характеризують утворення первинної продукції в рослинних ценозах, протягом репродуктивного періоду розвитку рослин озимої пшениці і нагромадження загальної біомаси одиниці посіву та чисту продуктивність фотосинтезу листків. Дослідження проведено у польових і дрібноділянкових експериментах на трьох сортах м'якої озимої пшениці за обробки рослин хелатованими мікродобривами аватар-1, наномікс, брексил мікс та без неї. Вплив препаратів залежав від фази розвитку рослин і погодних умов. За обробки рослин мікроелементними комплексами маса сухої речовини в надземній частині у фазу молочно-воскової стиглості зерна та чиста продуктивність фотосинтезу за період молочна - молочно-воскова стиглість зростали у короткостеблового сорту Смуглянка. Позитивний вплив підвищення активності фотосинтетичного апарату посіву в репродуктивний період розвитку на врожай засвідчила тісна кореляція між урожайністю та біомасою надземної частини рослин у фазу молочно-воскової стиглості (0,70 ± 0,16), а також між чистою продуктивністю фотосинтезу за період цвітіння - молочна стиглість та молочна - молочно-воскова стиглість (0,64 ± 0,18 і 0,80 ± 0,13). | ||
| 3. |
Капітанська О. С. Вплив обробки рослин комплексом карбоксилатів мікроелементів на фотосинтетичні показники і врожай озимої пшениці [Електронний ресурс] / О. С. Капітанська, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 3. - С. 248-255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_3_8 За умов польових дослідів вивчено дію мікроелементного комплексу, хелатованого карбоновими кислотами, на вміст хлорофілу в листках, листковий і хлорофільний індекси посівів у фазу молочно-воскової стиглості та урожайність інтенсивних сортів озимої пшениці. Встановлено, що збереження активності фотосинтетичного апарату посівів на пізніх етапах онтогенезу сприяє зростанню зернової продуктивності, що підтвердив високий коефіцієнт кореляції між урожайністю та хлорофільним індексом посівів у фазу молочно-воскової стиглості (r = 0,96 +- 0,08). Доведено позитивний вплив обробок комплексами мікроелементів на врожайність: середній приріст урожаю для чотирьох досліджених сортів, які вирощували в роки за різних погодних умов, становив 6,5 % відносно контролю. При цьому для більшості сортів урожай зріс на 5,5 - 8,0 ц/га за досить високої їх урожайності (85 - 112 ц/га). | ||
| 4. |
Соколовська-Сергієнко О. Г. Антиоксидантна і фотопротекторна системи фотосинтетичного апарату озимої пшениці за дії мікродобрива, хелатованого бурштиновою кислотою [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко, О. С. Капітанська, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 5. - С. 434-443. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_5_9 Проведено вивчення впливу позакореневого підживлення комплексом мікроелементів, хелатованих бурштиновою кислотою, на активність антиоксидантних ферментів хлоропластів, загальний пул і показник деепоксидації пігментів віолаксантинового циклу прапорцевого листка у фази молочної та молочно-воскової стиглості, а також на зернову продуктивність озимої пшениці. Встановлено, що обробка рослин хелатованим мікродобривом активує супероксиддисмутазу й аскорбатпероксидазу хлоропластів, сприяє збереженню високого вмісту хлорофілу в листках у період наливання зерна. Водночас суттєвих змін вмісту і ступеня деепоксидації пігментів віолаксантинового циклу не виявлено. Підвищення врожайності посівів за підживлення мікродобривом було пов'язане з більшою кількістю продуктивних пагонів на одиницю площі посіву: в необробленому варіанті густота рослин у сорту Фаворитка становила 318 +- 23, у сорту Смуглянка - 301 +- 16 шт/м<^>2 | ||
| 5. | 
Прядкіна Г. О. Ефективність використання фотосинтетично активної радіації посівами озимої пшениці [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик, О. С. Капітанська, О. Є. Ярмольська, Н. В. Цукренко // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2019. - Вип. 1. - С. 23-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2019_1_4 Досліджено ефективність використання фотосинтетично активної радіації трьох сортів озимої пшениці за позакореневої обробки рослин комплексом з семи мікроелементів, хелатованих лимонною кислотою, та його сумішю з карбамідом. У репродуктивний період вегетації обидва типи обробок сприяли підвищенню листкового індексу посівів (на 18 - 46 % порівняно з контрольними варіантами, залежно від сорту і фази розвитку), маси сухої речовини у надземної частини рослин (на 10 - 52 %) та ефективності перетворення поглинутої радіації на біомасу (на 45 - 80 %). Найвищою ефективністю використання радіації в репродуктивний період розвитку за всіх умов вирощування відрізнявся сорт Астарта. Показано, що ефективність використання радіації сильніше залежала від сортових особливостей, ніж від дії обробок. Виявлено позитивну кореляцію між урожаєм озимої пшениці та ефективністю використання радіації. Обговорено механізми збільшення ефективності перетворення поглиненої радіації на біомасу, пов'язані з сортовими особливостями і спричинені обробкою рослин хелатними комплексами мікроелементів. | ||
| 6. |
Стасик О. О. Вплив позакореневої обробки рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів, отриманим за допомогою нанотехнологій, на їх фотосинтетичну активність за різних умов вологозабезпечення [Електронний ресурс] / О. О. Стасик, Г. О. Прядкіна, Д. А. Кірізій, С. К. Ситник, О. С. Капітанська, А. І. Міхно, Н. М. Махаринська // Фізіологія рослин і генетика. - 2020. - Т. 52, № 1. - С. 46-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2020_52_1_5 Вивчено вплив позакореневої обробки рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів аватар-1, створеним за допомогою нанотехнологій, який містить магній, мідь, залізо, цинк, манган, молібден і кобальт, хелатовані природними карбоновими кислотами, на показники фотосинтетичної активності прапорцевого листка за різних умов вологозабезпечення. Дослідження проведено у вегетаційному досліді на двох сортах озимої м'якої пшениці (Triticum aestivum L.) - високоврожайному Астарта, що характеризується тривалим збереженням активності фотосинтетичного апарату в період наливання зерна (stay-green фенотип), та Наталка з високим вмістом білка в зерні. У фазу колосіння (ВВСН 59) дослідні рослини обприскували мікроелементним комплексом. Контролем слугували рослини, обприскані водопровідною водою. Через 6 діб після обробки на початку фази цвітіння (ВВСН 61) половину рослин дослідного і контрольного варіантів піддавали дії посухи (7 діб за вологості грунту 30 % повної вологоємності (ПВ)), друга половина рослин розвивалась за оптимального вологозабезпечення 70 % ПВ. Встановлено, що посуха суттєво зменшувала інтенсивність фотосинтезу листків у порівнянні з умовами нормального поливу, однак фотосинтетична активність рослин, оброблених мікроелементним комплексом, знижувалась менше - відповідно на 36 і 33 % у сортів Астарта і Наталка, тоді як у необроблених рослин - на 46 і 52 %. При цьому за дефіциту вологи інтенсивність фотосинтезу прапорцевих листків рослин, оброблених мікроелементним комплексом, була вищою, ніж у необроблених: у сорту Астарта на 22 %, у сорту Наталка - на 34 %. Інтенсивність фотодихання прапорцевого листка на відміну від фотосинтезу суттєво зростала за умов посухи: у необроблених рослин сорту Астарта на 82 %, в обробленх мікроелементним комплексом - на 39 %, у сорту Наталка, навпаки, в рослин дослідного варіанта - на 96 %, в необроблених - на 44 %. Обробка рослин мікроелементним комплексом підвищувала фотохімічну активність ФС II їх прапорцевого листка як за оптимального вологозабезпечення, так і за умов посухи й ослаблювала пошкоджувальну дію останньої. Максимальна квантова ефективність ФС II в оброблених рослин обох сортів знижувалась приблизно на 2 %, у контрольних рослин сортів Астарта й Наталка - відповідно на 5 і 12 %. Зроблено висновок, що позакоренева обробка рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів суттєво підвищує стійкість їх фотосинтетичного апарату до грунтової посухи, хоча помітно не змінює інтенсивність асиміляції CO | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |